Без імені

Людина всьому хоче знати причину, докопатися до суті, пояснити незбагненне. Тім і Джейн теж хотіли зрозуміти, що відбувається з Тімом, яка хвороба змушує його ходити. Кидати справи, обривати думку на півслові, йти через сніг чи палюче сонце, аж доки не виб’ється з сил. І тоді тільки сподіватися, що він засне в безпечному місці і потім зможе повернутися додому. Хвороба відступає і повертається, лікарі розводять руками, а Тім і Джейн уривають щасливі години, дні, місяці ремісії. Джошуа Ферріс не дає готових відповідей, але спонукає читача до роздумів — хто ми в цьому світі, що нами рухає і куди ми зрештою йдемо?