Людина біжить над прірвою. Морітурі. Розгром. Генерал

« Розп’яття і смерть є часто доказом слабости того, хто розпинає, і, навпаки, ствердженням та кінечною перемогою того, кого розпинають». Ці слова з повісті-вертепу « Розгром» можна взяти епіграфом до всіх чотирьох його творів, – повісті « Людина біжить над прірвою», п’єс « Морітурі», « Розгром» та « Генерал», вміщених у третій книзі Івана Багряного в серії « Класика української белетристики», що виходить у видавництві « Апріорі». Твори про події часів Другої світової війни, проте вельми актуальні нині, співзвучні нашому часові. Говорячи про ворогів України – як німецьких, так і російських фашистів, а також про свій народ – головна героїня « Розгрому» Ольга каже: « Вони хочуть робити собі впорскування життьового елексиру за наш рахунок, за рахунок молодих, але те, що історично вже має бути трупом, ніякий елексир не врятує. Вони йдуть по похилій у безвість. Ми ж йдем по верхобіжній до вершини. Нас можна тимчасово затримати, але ніколи не зіпхнути. Нас можна здесяткувати, але ніколи не винищити. Насможна стероризувати, але ніколи не зломити».