Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой

Третім за хронологією написання твором у циклі « Будівники світу» класика австрійської літератури Стефана Цвейга (1881—1942) є « Три співці свого життя. Казанова, Стендаль, Толстой» (1928). Зіставлення цих імен звучить несподівано. Насправді ж ці три імені символізують три сходинки в межах однієї й тієї ж творчої функції: самозображення. Найважливішим завданням свого мистецтва вони мимоволі вважають не відображення макрокосму, тобто повноти існування, а показ мікрокосму власного « я»: для них немає реальності значнішої, ніж реальність їхнього власного існування. Це спроба показати на прикладі трьох видатних особистостей тип поглиненого собою суб’єктивного художника.