Історія ока

« Історія ока» (1928) Жоржа Батая розповідає про еротичні пригоди двох молодих людей, оповідача та Симони, юнки, яка « так відчайдушно прагне всього, що засмучує, що найменш помітний заклик почуттів несподівано надає її обличчю рис, які прямо вказують на все, пов’язане з глибинною сексуальністю — до прикладу, кров, задуху, раптовий жах, злочин, усе, що назавжди руйнує людське блаженство та чесність». Симона та її приятель-оповідач залучають до своїх химерних ігор третю героїню – Марсель, побожну дівчину, яка, збожеволівши під час оргії, потрапляє до клініки, звідки парочка, одержима її вродою, витягає її. Продовження розпусти переносить оргіастичних Бонні і Клайда до Іспанії, де пригоди розгортаються спочатку на мадридській арені для биків, а потім « під сонцем Севільї» — сонцем одночасно ментальним і космічним, чорним і сліпучим, яким одержимий Батай.