Світ не створений

У романі, ніби в колючий дріт, з’єднано кілька історій. Він виводить з темного лабіринту, породженого питанням: « Усе — навіщо?» Серед розкиданих у часі ліній — і мистецький проект, який змушує здійснити одіссею від ромських таборів до чорнобильської зони й глибин пам’яті, образи та прощення. Тут і з’ява в Карпатах дивного світла, через яке скисає все молоко й наростає відчуття апокаліпсису. Тут і розмова з Махном про недостиглі волоські горіхи, а також її продовження біля руїн промзони в Лисичанську. Так само це історія кохання, що розпросторюється на Париж і Східну Європу — від революційного Києва до степів, наповнених вогнем, волею і смертю. Дехто з героїв добирається майже до кінця, доки через дріт не проходить струм і не відкидає у первісний хаос. Однак є й ті, хто знаходять своє осяяння, з якого постає новий світ. Читач може опинитися разом з першими чи другими. Рецензія Як читачу прийняти нову книгу Мирослава Лаюка « Світ не створений»? Тим, хто знайомий з його « Баборнею», вона прийдеться до душі. Якщо прочитати анотацію до книги, то взагалі нічого не зрозуміло: що автор намагався у ній передати? І лише коли сам пройдеш її від першої до останньої сторінки, розумієш: сенс твору у тому, щоб знайти відповідь на запитання « для чого все існує ?» Кожен розділ книги розповідає про нову епоху. Образи героїв прописані не чітко. Читачу доводиться самому придумувати, як виглядають персонажі. Для того, щоб знайти зв'язок між ними у загальній сюжетній лінії можливо, доведеться читати книгу із блокнотом та олівцем у руках. Для того, щоб зрозуміти, хто чиїм предком являється; до чого тут Махно, Чорнобиль і АТО. І як розібратися у перипетіях сорока героїв твору. Хоча, коли доходиш до розділу, де з являється кокаїн, стає все зрозумілим. Книга « Світ не створений» - неоднозначна. Але, безсумнівно, знайде свого поціновувача серед широкого кола читачів.